Пахові грижі метод TAPP

Трансабдомінальна преперитонеальна пластика з використанням сітчастого імплантату

Пахова грижа: визначення та симптоми

Пахова грижа являє собою випадання грижового мішка в ділянку паху, яке найчастіше трапляється в чоловіків. У нормі в паховій ділянці міститься паховий канал із сім’яним канатиком і судинами, що забезпечують кровопостачання яєчок. У разі розширення цього каналу виникає випинання очеревини (утворюється грижовий мішок), що призводить до формування пахової грижі.

Грижовий мішок може містити органи очеревини, а в особливо важких випадках – частини кишківника, а ззовні може виглядати як помітна на вигляд і на дотик припухлість. Такий стан, особливо під час руху, може спричиняти болі або відчуття здавлювання/нестійкості. У разі випинання кишківника існує ризик його защемлення, і така ситуація потребує негайного хірургічного втручання.

У більшості випадків пахова грижа розвивається в дорослому віці (набута пахова грижа), тому що паховий канал природним чином являє собою вразливу ділянку черевної стінки. На тлі зниження еластичності сполучної тканини та/або підвищення внутрішньочеревного тиску (наприклад, через зайву вагу) тканина в ділянці паху з роками втрачає свої властивості, створюючи грижовий отвір, який є причиною подальшого дискомфорту.

При цьому пахові грижі зустрічаються навіть у дітей. Це пов’язано з порушенням процесу облітерації (зарощення) піхвового відростка очеревини під час фази росту (Processus vaginalis testis), тому такі грижі називають вродженими.

Діагностувати пахову грижу може лікар під час огляду, і для цього зазвичай не потрібно додаткових інструментів. За наявності сумнівів уточнити діагноз можна за допомогою ультразвукового дослідження. Однак у більшості випадків достатньо огляду досвідченим клінічним фахівцем.

Пахові грижі, особливо ті, що спричиняють дискомфорт, потребують хірургічного лікування, оскільки вони ніколи не минають самі собою.

Лікування пахової грижі в хірургічному відділенні Клінічної лікарні № 15 на Подолі

Хірургічна практика передбачає різні процедури лікування грижі, вибір яких здійснюється залежно від конкретного пацієнта. Загалом існують методики класичного відкритого та мінімально інвазивного закритого втручання.

Відкрите хірургічне втручання

Відкрита методика проведення операції полягає у відділенні грижового мішка від сім’яного канатика через зовнішній розріз і в проштовхуванні його назад і всередину, з ушиванням грижових воріт і утримувального шару черевної стінки безперервним швом (приклад: відкрита операція за Шолдайсом/Scholdais /Scholdais). Цю методику головним чином застосовують у молодих людей із високим ступенем еластичності сполучної тканини, у жінок дітородного віку та в пацієнтів із важкими грижами, наприклад, із защемленням кишківника.

Мінімально інвазивна пластика пахової грижі

Мінімально інвазивна пластика пахової грижі, що набула широкого поширення з середини 1990-х років, являє собою надзвичайно акуратну і нетравматичну процедуру, яка, як і класичний метод відкритого типу, в даний час повсюдно застосовується практично у всіх клініках Німеччини. Так звані “петльові” операції передбачають мінімально інвазивне накладення полімерної сітки для зміцнення черевної стінки. Загалом вони діляться на два рівноцінних типи процедур: TEP і TAPP.

Процедура TAPP для лікування пахової грижі в хірургічному відділенні Клінічної лікарні №15 міста Києва

Лікування пахової грижі методикою TAPP (трансабдомінальна преперитонеальна пластика).

Виконується невеликий розріз у ділянці над пупком, CO2 вводиться у всю черевну порожнину. Це значно збільшує робочий простір для хірурга, і після отримання камерою доступу до операційного поля можна почати відстеження процедури на моніторі (див. вище). Ця методика передбачає створення двох додаткових доступів у формі рукава (точкові шкірні надрізи довжиною 0,5-1 см).

На першому етапі хірург оцінює стан всієї черевної порожнини і отримує перше уявлення про розміри пахової грижі, яку належить оперувати, а також про іншу сторону. Підготовка до операції починається з напівкруглого надрізу очеревини трохи вище грижових воріт. Для цього використовуються стрижнеподібні робочі інструменти (ножиці, пінцет). Після видалення грижового мішка з пахового каналу і ретельної обробки всієї пахової ділянки модулюється поліпропіленова сітка, зазвичай площею 10х15 см, без складок. Потім очеревину зашивають розсмоктувальним швом, і операція вважається завершеною.

Консервативне лікування у вигляді призначення бандажа проводять у виняткових випадках, коли є дуже вагомі протипоказання до хірургічного втручання.

Сучасні оперативні методики передбачають застосування мініінвазивних технологій, які забезпечують мінімальний ризик розвитку рецидивів і ускладнень. Для ліквідації дефекту черевної стінки та її зміцнення застосовуються сучасні сітчасті імплантати. Які, імплантуючись у власні тканини організму, утворюють єдине ціле і не відчуваються надалі.

Переваги процедури TAPP перед звичайним хірургічним втручанням

Зважаючи на нетравматичний і щадний характер цієї процедури, вона є практично безболісною, а завдяки сітчастій пластиці без натягу пацієнт може повернутися до навантажень через нетривалий час після загоєння операційної рани. З косметичної точки зору ця процедура бездоганна, оскільки практично не залишає помітних шрамів. Завдяки тому, що процедура дає змогу оцінити стан пахової ділянки з обох боків, у разі потреби можна вилікувати обидва боки за одну операцію.

Процедура також дає змогу повністю оглянути черевну порожнину й органи черевної порожнини та виявити будь-які інші проблеми. Порівняно з відкритою хірургічною операцією, яка не передбачає встановлення стабілізуючої сітки, рецидиви (повернення захворювання) в цьому випадку зустрічаються рідше.

Чи передбачає процедура TAPP післяопераційне лікування?

Після операції пацієнт одразу ж відновлює мобільність і може наступного дня виписуватися на амбулаторне спостереження та братися до повсякденних побутових справ. Нетривалі больові відчуття, які можуть з’явитися після операції, здебільшого виражені слабко й усуваються прийомом слабких болезаспокійливих засобів. Виписка з лікарні можлива наступного дня, а необмежені навантаження дозволені через один-два тижні після операції (для процедур без натягу). Тому ця методика ідеально підходить для спортсменів, а також для пацієнтів, які ведуть активний спосіб життя і займаються фізичною працею.

Висновки за процедурою TAPP

Процедура TAPP – це щадна і безпечна методика видалення пахових гриж, що отримала в останні роки дуже високу оцінку хірургів. За умови правильного визначення показань, індивідуального планування лікування і наявності досвідченого хірурга ця процедура є безпечною, ефективною і практично не передбачає побічних ефектів для пацієнта.